зникнути
Смотреть что такое "зникнути" в других словарях:
зникнути — див. зникати … Український тлумачний словник
зникнути — [зни/кнутие] ну, неиш; мин. ик, и/кла і нуў, нула; нак. ние, н іт … Орфоепічний словник української мови
зникнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
згинути — і рідко ізги/нути, ну, неш; наказ. сп. згинь; док. 1) Умерти, загинути. || Перестати існувати внаслідок реформи, знищення, руйнування і т. ін. 2) Стати невидимим, нечутним, сховатися, зникнути. || Пішовши куди небудь, не повернутися, зникнути. •• … Український тлумачний словник
згубитися — згублю/ся, згу/бишся; мн. згу/бляться; док. 1) тільки 3 ос. Зникнути, пропасти невідомо куди через чиюсь неуважність; загубитися. 2) Стати або здатися непомітним, дрібним на тлі кого , чого небудь. || Стати невидимим, зникнути з поля зору. ||… … Український тлумачний словник
Украина (журнал) — Украина Язык: украинский, русский Страна … Википедия
витісняти — я/ю, я/єш, недок., ви/тіснити, ню, ниш, док., перех. 1) Створюючи нестерпні умови, утисками і т. ін. примушувати кого небудь залишити місце проживання. || Ведучи бій, примушувати ворога відступати. 2) перен. Примушувати зникнути, замінюючи собою … Український тлумачний словник
відлинути — ну, неш, док. 1) поет. Відлетіти, віддалитися, зникнути. 2) рідко. Відхлинути від чогось … Український тлумачний словник
вість — і, ж. 1) Звістка, повідомлення. •• Без ві/сті пропа/сти (зни/кнути) безслідно зникнути (про людину). Оста/нні ві/сті найновіші, найсвіжіші повідомлення. 2) тільки мн. Складова частина назв деяких періодичних видань … Український тлумачний словник
гулькнути — ну, неш, док., розм. Швидко, спритно проникнути куди небудь, зникнути десь … Український тлумачний словник
